Лето давно закончилось, температура ночью постоянно опускается ниже нуля. Это значит, пришло время заменить в рюкзаке летнее снаряжение на осенне-весеннее. Для походной кровати это, прежде всего, предусматривает смену спальника на более теплый.

Сегодня мы испытывали один из таких спальников — спальник модели Highlander чешского производителя туристического снаряжения Trimm.

Характеристики этого спальника можно найти на сайте по этой ссылке.

Начнем с короткого описания и замечаний.

Козырь этого спальника – 7-ми канальное полое волокно, которое удерживает тепло вашего тела лучше, чем популярный HollowFiber и при этом меньше весит. С внешней стороны волокно защищено нейлоном, обработанным водоотталкивающей пропиткой, а с внутренней – мягким нейлоном, приятным на ощупь.

Обработка внешнего покрытия пропиткой защищает утеплитель от попадания влаги извне, однако, при этом негативно влияет на отвод влаги изнутри спальника. Велика вероятность скапливания влаги от мокрой одежды и пота, что может стать причиной ухудшения характеристик утеплителя. Поэтому, по возможности, спальник нужно просушивать.  Для этого на нем пришиты петли в нижней части.

Для лучшей теплоизоляции в спальнике предусмотрена стяжка на воротнике, отделяющем основное пространство от капюшона; и вторая стяжка по периметру капюшона.

Молния на спальнике работает без проблем, повышенной заедаемостью не характеризируется. На бегунке – фосфоресцирующий элемент, который поможет отыскать застежку ночью. Это удобно. А благодаря страховочному клапану на липучке молния останется застегнутой всю ночь.

На воротнике можно отыскать карман для телефона и денег. К сожалению, карман не подходит для хранения мелких вещей. Его закрывает маленькая липучка, расположенная по центру. По сторонам от нее остается свободное пространство, через которое все мелкие вещи могут рассыпаться по спальнику.

Чтоб не затягивать с описанием, скажу, что Trimm Higlander оснащен всеми удобными мелочами, как и его летний родственник Trimm Impact, о котором можно почитать тут.

Вес спальника Trimm Highlander в 185-ой ростовке без компрессионного мешка составляет 1380 грамм. 195-я ростовка на 70 грамм тяжелее. Вес компрессионного мешка 100 грамм в обеих ростовках.

Переходим к эксперименту

Ночью температура воздуха опустилась до -6 градусов по Цельсию, что позволило провести опыт на соответствие истине температуры лимита спальника Trimm Highlander.

Температурная характеристика этого спальника, вычислена по стандарту EN 13537. Данные вычислений производителя следующие:

• Температура комфорта  +2°С;
• Температура лимита -3°С;
• Граничная температура (экстрим) -20°С.

Подробнее о значениях этих температур и их вычислении можно прочитать здесь.

В данном опыте используем практически новый (отходил 6 походных дней), абсолютно сухой спальник, который пролежал в расправленном положении 40 минут.

В начале эксперимента в спальный мешок ложимся в двух слоях одежды. Первый слой одежды – шерстяное термобелье, второй – флисовые кофта и штаны. На ногах носки с содержанием шерсти 85%. Обе стяжки спальника затянуты. 10 минут спустя, верхний слой одежды снимаем и остается, как и принято в таком эксперименте, один слой функционального термобелья.

Тело быстро согревается. В районе груди становиться даже жарко. Стяжку на воротнике ослабляем. В районе бедер температура идеальная. Со ступнями хуже. Они согреваются только спустя полчаса. В течении ночи в районе ног прохладно. Сон спокойный, иногда прерывается воем собак. В такие минуты бодрствования разминаем ноги, чтоб лучше согреть их. Под утро снова чувствуем ноги, но опять ненадолго. Легкое потирание одна об другую возвращает приятное теплое ощущение. Вылезать из постели, как всегда, не хочется.

В результате.

Что понравилось: спальник удовлетворительно отработал температуру на три градуса меньше заявленной. В верхней части тела при закрытом воротнике даже жарко. Воротником можно легко регулировать температуру внутри спальника.

Что не понравилось: ноги были на грани замерзания. Притом, что эксперимент проводился практически на уровне моря. В высоких горах ситуация была бы более критичной. Часть утеплителя, дающая излишек тепла в районе груди, не помешала бы в ногах. В горах ноги нужно дополнительно утеплять лишней кофтой или еще одной парой носков.

Заключение.

Если привести полученные данные к условиям стандарта EN13537, то спальник полностью подтвердил свое право носить ярлык с заявленной температурой лимита. Его также можно использовать и при более низких температурах и на больших высотах, если позаботиться о дополнительном утеплении для ног. (Обновлено 09.01.2012: Не буду искушать неопытных туристов. Здоровье и безопасность прежде всего). При использовании второго слоя одежды температуру лимита можно снизить на несколько грудусов. Однако, не стоит забывать о том, что характеристики влажного спальника будут намного хуже. Поэтому особое внимание нужно уделять поддержанию спальника в сухости.

Дополнительные данные эксперимента приведены ниже.

• Температура эксперимента, начало/минимум/конец: -5/-6/-6;
• Высота над уровнем моря: 89м;
• Палатка: Pinguin Bora 2;
• Кол-во человек в палатке: 1;
• Каремат: Ижевский 2008, 1шт.;
• Мой рост/вес: 187/70;
• Ростовка спальника: 185см.
• Термобелье: Woolsens 160, 100% шерсть; носки 85% шерсть.
• Дата проведения: 16-17.11.2011г.

Матеріал взято із сайту “Про походи”.

Шановні партнери,

до нас приїхало поповнення вільного складу по Zamberlan (зокрема, Vioz в повному розмірному ряді), по Trimm (куртки Leon та інші популярні моделі).

Актуальну наявність товарів можна переглянути в розділі Стоки.

Ми працюємо усі дні, окрім 6 січня та суботи, неділі.

Завжди Вам раді!

Пропонуємо огляд черевиків Zamberlan 3050 TORRE GT RR WNS, які тестувала Ірина Морозова (КМС по альпінізму, інструктор 2-ої категорії, атестований МНС Росії гірський рятувальник, підкорила більше 100 альпіністичних маршрутів на Кавказі і в Альпах).

“Одним з брендів мого спорядження є Zamberlan. І я вже встигла оцінити зручність та якість цього взуття.

Якщо у відгуках про одяг може бути багато спірних моментів, які залежать від суб’єктивних відчуттів і оцінок, то з тестуванням взуття усе більш прозоро. Коли колодка не зручна, коли взуття тут же розвалюється, коли воно починає промокати, то це зрозуміло одразу.

Незважаючи на те, що я вже три роки ношу кросівки і трекінгові черевики Zamberlan, і їх моделі та колодка мені комфортні, а якість і зносостійкість поки що цілком задовольняли, але що стосується альпіністських черевиків, тут я досі зберігала консерватизм.
Останні десять років я проходила в ассолівських “Гранітах”, які ще живі і у хорошому стані, хоча куплені в 2001 році. Але незважаючи на усе моє недбале відношення до власного взуття – ці “Граніти” ось вже 10 років не промокають, не розклеюються, не стираються, хоча пройшли численні випробування.

Але рано чи пізно міняти доводиться усі, навіть найулюбленіші речі, і я, нарешті, наважилася замінити свої сірі “граніти” на веселі і яскраві Замберлани.

Відразу скажу, що не лише лінуюся доглядати за взуттям, але мені лінь розношувати його. Якщо модель впринципі підходить на ногу, то вона підходить і сідає на ногу відразу ж, як домашній тапочок. А якщо вона не підходить, то як не намагайся розносити, потім всерівно будете мучитись на маршрутах. Так, наприклад, хороші черевики Ля Спортива, але жодна модель мені не підходить, скільки не міряла – нога, як в кандалах. А свої “граніти” я купила за день до поїздки в альптабір і відразу одягнула на маршрут, як рідні, ніби вже 10 років в них відходила.
І так із черевиками Zamberlan – я поміряла їх вдома на різні шкарпетки, зрозуміла що по колодці вони дуже схожі на мої “граніти”, і тут же взяла їх на Фишт (вершина Головного Кавказького хребта, 2867м), а на Лагонаках одягнула і відразу пішла в 11-годинний перехід від Лагонак (плато на Зх.Кавказі) до Фиштинського притулку.

Тому перше, що відразу можу написати – це про колодку.

Взагалі взуття треба вибирати не по фірмі, а по колодці. У черевиків різних фірм різна колодка і комусь колодка однієї фірми підходить, а комусь буде тиснути, натирати або не правильно сидіти на нозі, і в результаті людина потім буде просто незадоволена черевиком.
Так от, про колодку черевиків Zamberlan. Вона у них досить широка або скоріше середня, але не вузька. Навіть у жіночої моделі, яка є у мене. Це великий плюс для людей, у яких широка стопа. Тому що найчастіше більшість моделей, особливо жіночих, йдуть з вузькою колодкою, тому людям з широкою, як у мене, стопою, проблемно підібрати взуття.
Що ще з особливостей колодки? У неї широкий голіностоп і широка п’ята.
Якщо, наприклад, у черевиків Scarpa широка стопа і вузька п’ята, то у альпіністських черевиків Zamberlan, навпаки, в ділянці п’яти і голіностопи розширено. Відповідно, вони не підійдуть людям з вузькою п’ятою і якщо навіть черевики будуть підходити їм по розміру, але на маршруті, при лазінні в кішках, коли потрібно буде навантажувати носок, може бути так званий ефект п’яти, що вискакує з черевика. І навпаки, вони добре сядуть на прямішу ногу – у якої немає сильного звуження до кістки п’яти, а стопа рівномірна і в гомілці і в п’ятці.

Наступний виїзд в гори, куди я взяла ці черевики, була поїздка в Норвегію. Я спеціально підібрала різні шкарпетки, щоб вони були не товсті в ділянці стопи, але з товщою в’язкою на гомілці. У тому числі взяла одну модель високу, як гольфи, які я закочувала вниз і робила з них декілька шарів в ділянці голіностопи, створюючи товщину шерстяної шкарпетки.
І усі чотири дні, які ми провели в районі Холендерен на Квалоя, нічого не натирало, ноги в черевиках почували себе відмінно. Хоча ходити там в них доводилось усі чотири дні підряд, не перевзуваючись в кросівки.

Здатність витримувати вологу.

Як вже написала вище, я не люблю користуватися “пропитками”. Якщо черевики промокають і їх потрібно чимось змазувати, то для мене ці черевики не підходять. Не потрібно мене переконувати, що будь-яка шкіра промокає і т.д. Правильно оброблена шкіра краще всяких гортексів. І промокнути вона може тільки, якщо в черевиках йти прямо по воді – через річки, по болоту, по калюжах і т. д.
Так наприклад, мої “граніти” усі 10 років не промокали навіть за декілька днів пересування по снігових схилах, хоча я їх ніколи нічим не “пропитувала”.
Черевики Zamberlan на Фишті так само не промокли. Хоча я не користувалася навіть бахілами і гамашами. Одягнула гамаші тільки один раз, по дорозі назад, коли йшли по глибокому снігу, що підтанув, щоб не зачерпнути сніг за халяву.
І усі три дні провели на мокрому важкому весняному снігу без можливості просушити черевики. Зверху вони виглядали мокрими, але всередині були абсолютно сухі – як самі черевики, так і шкарпетки.

У Норвегії в Холендерані черевики Zamberlan так само не промокали усі три дні під час пересування по мокрому снігу і на маршруті під дощем. Хоча у всіх, окрім мене, черевики там промокли на перший же день.
Мої ж черевики промокли тільки тоді, коли ми спустилися вниз в район Grotfjordklumpan, подивитися скелелазні доріжки і місця для баз.табору. Але там виявилося болото під час дощу і зливи, під яку ми потрапили. І потім шлях назад до нашої хатини — спочатку під проливною зливою, перетинаючи струмки, потім останню годину йшли по мокрому снігу.
Тому коли я дійшла до хатини, мої черевики були такі ж мокрі наскрізь, як і у всіх.
Але ці умови цього дня витримали б тільки гумові чоботи. А в попередній день, коли ми лізли скельний маршрут під штормом і зливою, Замберлани залишилися сухими.

Тобто без всякої “пропитки”, вони не промокали не лише при пересуванні по снігу, але і під дощем на скельному маршруті. І промокли тільки тоді, коли в них довелося ходити цілком по воді.
Але два виїзди – це, звичайно, не показник водостійкості черевика, тому що вони покищо нові. Через рік зможу написати, як вони поводитимуться, коли трохи постаріють:)
Ну і ще через 10 років напишу про їх зносостійкість.
Cподіваюся, що вони все-таки досить зносостійкі, тому що за моїми даними усі альпіністські черевики Zamberlan робляться в Італії, а не в Китаї, куди більшість західних фірм вже перенесли усе своє виробництво. Можливо, саме тому черевики 10-річної давності надійніші, ніж куплені три роки тому, бо тоді вони ще шилися не в Китаї, а на рідному виробництві.

Технічна сторона черевика.

Те, що ці черевики чудово підходять для пересуванні по снігу і льоді, і є досить жорсткі, щоб було зручно “вибити” східці, з рантами під кішки – про це навіть писати немає сенсу, оскільки це очевидно.
Тому напишу про лазіння в них по скелях. У Норвегії ми пролізли два маршрути – один з рівнем лазіння III к.скл. і другий з рівнем лазіння 4-5 к.скл. Обоє в погану погоду по вологих скелях. По граніту, у якого не сильно хороше тертя. Обидва маршрути лізли в черевиках, без перевзування в скельники.

Не скажу, що було супер зручно, але в будь-якому разі, лізти по таких скелях в черевиках – це не дуже приємне задоволення. Проте усі лізли. І в цих черевиках лазіння по скелях 4-5 кат. було цілком нормальним.

Навіть були свої плюси – на ділянках з щілинами жорсткий носок черевика просто ідеально заклинюється в щілину, головне його потім витягнути звідти.

При цьому після такого випробування, сам черевик не постраждав – на шкірі, на гумовій обшивці ніяких слідів. І взагалі немає ніяких слідів того, що їх якось шкрябали по граніту. Виглядають, наче тільки що з коробки.

Мої особисті висновки. Це відмінний альпіністський черевик для класичного альпінізму і комбінованих маршрутів – сніг, лід, жорсткий фірн, скелі, мікст, у тому числі для довгих і багатоденних маршрутів. Підійде так само і для зимового альпінізму на Кавказі, в Хібінах і ін., як альтернатива більше неповоротким пластиковим черевикам. Для зимового технічного альпінізму, думаю, це те, що потрібно.”

Оригінальна стаття подана 29.06.2011р. і взята із сайту http://www.risk.ru

Переклад матеріалу: Gorgany.com

Колектив магазину Gorgany.com вітає усіх із наступаючим Новим Роком та Різдвом Христовим. Зичимо Вам гарного настрою, міцного здоров’я, здійснення найзаповітніших мрій! Нехай Різдвяна Зірка засяє над кожною домівкою і подарує Вашим родинам тепло, сімейний затишок та благополуччя!

В період Новорічних та Різдвяних свят гуртовий відділ працюватиме та прийматиме замовлення за таким графіком:

Грудень 2011р.:

щодня з понеділка по п’ятницю,

а також: 24 грудня (субота) – робочий

2 січня – вихідний;

6 січня – вихідний

The 3rd annual DryTool Contest 2011 was held in Kyiv (Ukraine) a few weeks ago. It involved climbing rock with ice axes and crampons. And it was like a mix of an ice and sport climbing.

One of the sponsors of a prize fund was Osprey and Wind X-treme.

76 participants from different cities of Ukraine took part in the competition. The climbing routs were divided into 2 сategories: 3 for women and 3 for men. They had to clibm one rout after another during 4 minutes and there were 4 minutes for having some rest between every rout. A lot of fans arrived to support the competitors, among whom was even this nice little baby:

Congratulations to the winners!

The official site of the competitions:  http://www.alpine.in.ua

To see more photos: click here.

27 листопада 2011р. в Києві втретє відбулися змагання з драйтулінгу за підтримки Osprey та Wind X-treme.
Драйтулінг (drytooling) (“сухі інструменти”) являє собою техніку проходження скельних маршрутів, в якій використовується таке спорядження як кішки і льодові інструменти.

Організатори розробили 3 траси для чоловіків та 3 траси для жінок, кожен мав 4 хв на проходження однієї траси і 4 хв на відпочинок між ними. Загалом у змаганнях взяло участь 76 учасників, яких підтримував і наймолодший вболівальник:

За підсумками Кваліфікації, 6 дівчат і 8 хлопів вийшли у Фінал, серед яких переможцями стали:
Чоловіки:
1 місце – Кривошейцев Євген, Одеса
2 місце – Сипавін Валентин, Харків
3 місце – Папаєв Михайло, Москва
Жінки:
1 місце – Соколова Світлана, Москва
2 місце – Вєжніна Марія, Москва
3 місце – Ковтунець Олена, Харків і Тертична Олена, Одеса

Переможці отримали чудові призи, серед яких рюкзаки Osprey Variant 28 і Osprey Mutant 38, пов’язки Wind X-treme, магнезія RockTechnologies і відтяжки AustriAlpin KS41A.

Інформацію взято з офіційного сайту змагань http://www.alpine.in.ua

Більше фото можна переглянути ТУТ.

В ніч з 12 на 13 листопада 2011р. у Львові вже четвертий рік поспіль відбулися нічні крос-кантрійні велоперегони Night Madness. 58 учасників з різних міст України і навіть з Молдови вирішили випробувати свої сили у нелегкому веломарафоні – проїхати найбільшу кількість повних кіл по маркованому маршруту територією Винниківського лісництва за визначений час змагань – 6 годин.

Змагання відбулися за підтримки Osprey та Lasting.

Переможці отримали чудові призи: гідросистему Osprey 2L Hydraform Reservoir, велорукавички Lasting RRA, а також термошкарпетки Lasting.

В категорії Еліта перемогли:
1 місце – Навроцький Андрій
2 місце – Костів Петро
3 місце – Грицай Нестор

В категорії Аматори перемогли:
1 місце – Ключников Сергій
2 місце – Апроду Петр
3 місце – Бойчук Роман

В категорії Леді перемогли:
1 місце – Толкаченко Тетяна
2 місце – Віюк Ольга
3 місце – Дропа Марта

Вітаємо переможців!

Детальніша інформація ТУТ

ФОТО

Закінчилась перша спільна Українсько-Російська експедиція в Гімалаї «Дві країни, дві вершини – єдина команда», яка тривала півтора місяці. Експедиція проходила в рамках проекту «Вугілля Донбасу і Кузбасу на вершини світу». Різні експедиції і кузбасівців, і донбасівці окремо “піднімали” вугілля на Еверест. А ось цього року вирішили об’єднати сили двох команд і зійти на дві вершини поблизу Евересту — Пуморі (7161) і Ама-Даблам (6812). Ці вершини входять до переліку найкрасивіших вершин світу і команда обрала досить складні маршрути для сходження. Це було невипадково — ці вершини є візитною карткою Гімалаїв, обидві технічно складні, категорії 5Б і 6А (найскладніша 6Б).

Ама-Даблам (6812)

Пумори (7161)

Маршрути технічно складні, першопрохідні, вимагали великої кількості спорядження, на маршруті не було ділянок, де можна було б просто йти, без використання мотузок. В цілому потрібно було близько п’яти кілометрів мотузок плюс гаки, льодобури. Це загальне спорядження, загальна вага близько 200-250 кілограмів. При сходженні кожна людина мала рюкзак вагою 20-30 кілограмів.

Відповідно вимоги до спорядження для експедиції в Гімалаї були специфічні.

У цій експедиції, крім стандартних, були дуже важливі такі параметри як вага спорядження і його здатність виконувати свої функції в умовах досить активного руху, причому в різних площинах. Тобто необхідно було лазити по скелях, по засніжених крутих підйомах. І при цьому в будь-якому положенні хотілося відчувати себе комфортно, наскільки це можливо.

Керівник експедиції і наш партнер Сергій Ковальов після успішного повернення в Україну, на сайті http://vertikal.biz написав огляд спорядження, яке використовували в Гімалаях. Зокрема, він зазначив:

“Взуття
Традиційно всі огляди ми починаємо з взуття, оскільки в альпінізмі взуття – одна з найважливіших деталей. Без хорошого взуття в буквальному сенсі далеко не підеш. І тут не обійшлося без відкриттів.

Я завжди вважав еталоном висотного черевика Millet модель Everest. Крім високої вартості, у них єдиний недолік: у них дуже сильно пітніють ноги, ніякі високотехнологічні шкарпетки не рятують. До кінця дня все “розкисало”, і це було досить неприємно. Доводилося миритися з цим, оскільки черевик справді зручний і теплий. Здавалося, що цього уникнути неможливо.

У цій експедиції ми використовували черевик Zamberlan модель Everest. Причому вся команда йшла в висотних, а я тестував модель Denali, більш низького класу.

Мені просто було цікаво спробувати і ті, й інші. І, мабуть, вперше я знайшов практично ідеальні черевики. При цьому вони майже на 0,5кг легші, ніж черевики Millet, і зроблені акуратніше. А гріють нітрохи не гірше, і нога при цьому не потіє. Якимось чином фірма сконструювала так внутрішній черевик, що ноги в ньому залишаються сухими навіть після дня досить інтенсивної роботи при не найнижчих температурах. При цьому легке і зручне затягування внутрішнього черевика, що дозволяє легко ослабити або потягнути його шнурівку, не здійснюючи для цього зайвих рухів. Єдиний помічений недолік – швидке стирання підошви при ходьбі по моренах.

Ліричний відступ на тему. Ці ж черевики використовували мої учасники весняної експедиції на Шиша-Пангму. Чому я на них і звернув увагу. На превеликий подив побачив, що мерзнуть хлопці не більше, ніж я в Millet, але при цьому у них залишаються сухими ноги.

У частині експедиції на Ама Даблам до нас приєдналися ще люди. В результаті вийшов вельми широкий модельний ряд. Були також черевики La Sportiva Spantik і Olimpus. У підсумку, за відгуками, висотні Zamberlan виявилися дійсно на найбільшій висоті.

Намети
Намети використовували різні. У базовому таборі це були намети фірми BASK, минулих-минулих років.

А для сходження ми практично всюди використовували намет фірми Trimm – Escapade DSL. Головна перевага – дуже легка вага, всього 3,5 кг. При цьому троє не маленьких чоловіків змогли жити в ній по декілька днів.

Слід зазначити і про легкість встановлення. Три стійки ставляться за 5 хвилин на сніжному схилі, та й взагалі де завгодно. Ніяких складних конструкцій, досить простий намет, тент силіконізований. Головне – дуже легкий і при своїх габаритах досить місткий. Загалом, хороший надійний намет.”

Отже, вугілля Донбасу і Кузбасу доставлений на вершини Пуморі (7161) і Ама Даблам (6812). Таким чином Перша спільна Українсько-Російська альпіністична Гімалайська експедиція «2 країни, 2 вершини – єдина команда» виконала всі свої завдання.

Вітаємо учасників експедиції з перемогою!

The first Ukrainian-Russian expedition to the Himalayas “Two countries, two peaks – one team,” which was lasting during the whole October, successfully ended.  The expedition climbed two peaks near Everest – Pumori (7161) and Ama-Dablam (6812). These peaks are included into the list of the most beautiful peaks of the world although both are  technically complicated – class 5B and 6A (the most difficult is 6B).

Ama-Dablam (6812)

Pumori (7161)

The equipment requirements for the expedition to the Himalayas were very specific.

For example, a weight of equipment and its ability to perform its functions in a very active movement was very important for the team (especially during climbing on rocks covered with snow and ice). And even in such conditions everyone would like to feel comfortably as much as it was possible.

After successful coming back to Ukraine, the Expedition Leader and our partner Sergei Kovalev wrote a short review about the equipment, used in the Himalayas. In particular, all his team wore Zamberlan Everest and he wore Zamberlan Denali. And after other different alpine-boots he had already tried, “these ones were perfect for such climbing trips”, admitted S.Kovalev. Zamberlan are really lightweight. What’s more, boots stay dry and legs don’t sweat after a long-time using.

A few words about the tents. It was used a tent Trimm Escapade DSL during the expedition. “Its simple pitching, spacious and very light weight (only 3.5 kg) belong to its advantages”, mentioned S.Kovalev. “It’s a real tent for extreme snow conditions.”

To see more photos and russian version of expedition overview: click here.

Night Madness is the 4th annual cross-country bicycle racing, which was held during the night of November 12th-13th, 2011 in Lviv, Ukraine. 58 participants from different cities of Ukraine and even Moldova took part in the competition. The cyclists were divided into 3 categories: “Elite”, “Amateur” and “Ladies”. They had to start at the same time and run as much marked out round tracks as it was possible for everyone during nightlong 6 hours.

One of the sponsors of a prize fund was Osprey and Lasting.

Congratulations to the winners!

To see more photos: click here.